Необхідні навички для надання підтримки дітям

Активне слухання. Допомагаємо дитині впоратися з її почуттями. Дитині потрібно, щоб її почуття приймали та поважали: можна спокійно та уважно вислухати дитину; можна визнавати почуття дитини словами «так»,«угу», «зрозуміло»; можна назвати почуття: «ти стурбований», «ти засмучена», «ти сердитий»…

Покажіть, що розумієте бажання дитини. Надайте їй можливість уявити це: «Я б хотіла, щоб такого не було,щоб все у нас було спокійно і не потрібно було переживати за батьків чи за цю ситуацію».

Вміння ставити питання, які спонукають дитину до розмови: «Я уважно тебе слухаю…», «Це важливо, що ти розповідаєш…», «Міг/могла би ти розповісти про це більше…».

Встановлення відносин, що базуються на довірі.

Надання корисного та заохочувального зворотного зв’язку.

Вміння концентрувати увагу на можливостях та рішеннях, а не на проблемах.

Спостереження за поведінкою дитини тривалий час.

Неупереджене ставлення, терплячість та розуміння.

Чуйність та співчуття.
Матеріали взяті з електронного підручника Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім  батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України : посіб. для практиків соціальної сфери / Мельник Л.А. та ін. ; за ред. Волинець Л.С. – К. :ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. – 72 с.

Поради для батьків:

Поради для батьків:методи, які можуть допомогти дитині справитись зі стресом

Перш за все, потрібно постаратися відновити в дитини впевненість у собі. Потрібно наголошувати на тому, що у неї виходить. Бути з нею якомога більше часу і займатися звичними справами. Заспокоювати її розмовою. Підтримувати звичний порядок дня.Намагайтесь не гніватись і не вступати з дитиною в конфлікт. Це тільки посилить стрес. Заспокоюйте дитину словами. При нічних страхах будьте з дитиною, коли їй страшно. Сидіть поруч з її ліжком. Але нехай це буде саме її ліжко, а не ваше – не беріть її спати до себе в ліжко, якщо дитина має окреме. Допоможіть дитині підтримувати режим сну. Говоріть з дитиною про її страхи.Коли дитина проявляє агресивність, говоріть про це з нею. Пропонуйте їй висловитися. Важливо дати їй зрозуміти, що повинна бути межа її вимогам і агресивності. Розлючену дитину слід зупинити і твердо попросити заспокоїтися. Слід дати їй можливість висловити страх і гнів за допомогою фізичних активностей, командних ігор, малювання, акторської гри або слів. Важливо, щоб у цьому брала участь вся родина.Якщо дитині важко зосередитися на чомусь, якщо вона збита з пантелику, нудьгує  і не знає, чим себе зайняти, давайте дитині короткі, прості, зрозумілі завдання – це допоможе повернути йому душевну рівновагу і відчуття контролю над ситуацією.
Матеріали взяті з електронного підручника Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім  батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України : посіб. для практиків соціальної сфери / Мельник Л.А. та ін. ; за ред. Волинець Л.С. – К. :ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. – 72 с.

«Як допомогти своїй дитині почуватися впевнено та  безпечно»

1. Спілкуйтеся зі своєю дитиною, будьте їй порадником.

2. Підтримуйте у дитини адекватну самооцінку.

3. Не піддавайте її постійній опіці.

4. Щоденно цікавтесь у дитини не тільки навчальними досягненнями, але і тим, як пройшов день.

5. Цікавтесь у дитини про стосунки з однокласниками та вчителями.

6. Якщо дитина поводить себе невпевнено – допоможіть відчути себе впевненіше. Домовтесь з класним керівником, щоб ваша дитина постійно брала участь у громадських заходах. Це допоможе їй стати більш комунікабельною, додасть соціального статусу в колективі. Запишіть її на гурток, секцію, щоб дитина вчилася почувати себе впевненіше.

7. Якщо ви помітили будь-які проблеми, серйозно поставтесь до них та проведіть з дитиною щиру бесіду.

8. Якщо у дитини виник конфлікт з однією дитиною, то дозвольте їй самій вирішити його, але при цьому допоможіть як краще це зробити. Дуже важливо, щоб дитина сама вчилася відстоювати свої інтереси і могла себе самостійно захистити.

9. Якщо ситуація виникла складніша – зверніться за допомогою до вчителя, психолога.

Пам’ятайте: дитина завжди має відчувати підтримку і любов з вашого боку. 

Рекомендації батькам шодо успішної адаптації учнів-п’ятикласників до нових умов навчання

1. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність.
2. Для п’ятикласника необхідно створити всі умови для розвитку самостійності в поведінці. Кожна дитина обов’язково повинна мати домашні обов’язки, за які вона несе відповідальність.
3. Заохочуйте підлітка до прояву ініціа­тиви, але покажіть, що й інші можуть мати певні переваги.
4. Підтримуйте дитину, заохочуйте її, але ні в якому разі не захвалюйте.
5. Ніколи не порівнюйте підлітка з іншими дітьми. Давайте оцінку вчинкам дитини, а не йому самому.
6. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
7. Розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємини з іншими дітьми.
8. Дуже важливо щоб в цей час, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни, підтримувалась спокійна й стабільна атмосфера вдома.
9. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.